Семен Леонтійович Слюз (Слюзенко)
Rodovid SV
Lineage | Слюзи |
kön | Man |
Fullständigt namn (vid födseln) | Семен Леонтійович Слюз |
Andra efternamn | Слюзенко |
Föräldrar
♂ Леонтій Васильович Слюз [Слюзи] d. 1710? |
Händelser
child birth: ♂ Василь Семенович Слюз [Слюзи]
child birth: ♀ Пелагея (Параска) Семеновна Слюз (Билецкая-Носенко) [Слюзы]
child birth: ♀ Марія Семенівна Слюз (Оробіовська) [Слюзи]
child birth: ♂ Федір Семенович Слюз [Слюзи] d. < 1784
äktenskap: ♀ N. Ивановна Булюбаш (Слюз) [Булюбаши]
1724 militär: наказний сотник Сенчанський Лубенського полку
1729 child birth: ♂ Семен Семенович Слюз [Слюзи] b. 1729
1731 militär: значковий товариш Лубенського полку
maj 1732 - 1738 militär: Лубенський полковий хорунжий
1738 - 1740 militär: Лубенський полковий осавул (перший)
Anteckningar
Семен Слюзенко на початку 1724 року їздив у Москву, очевидно, клопотатися про повернення Скоробагатьок. Після повернення звідти був призначений наказним сотником у Сенчі, тому що діючий у той час сотник був посаджений Марковичем «на армату». Числячись значковим товаришем, Семен Слюз уже в 1731 році був представлений полковою канцелярією кандидатом в лубенські хорунжі, але гетьман затвердив на цю посаду Петра Троїцького, а коли той став чорнуським сотником, його місце зайняв Слюз, одержавши гетьманські універсали на цей уряд у травні 1732 року. У цьому ж році він одержав універсал Апостола «на млин на греблі Сенецькій і на вишняк у с. Гапонівці на р. Сулиці», що потім за заповітом його матері перейшло до Степана Корсуна. Лубенським хорунжим Слюз пробув до кінця 1738 року, коли був підвищений у перші полкові осавули, яким і пішов у Кримський похід під командуванням генерального бунчужного Семена Галецького, у якого протягом усього походу був генеральним осавулом. У 1740 р. Семен Слюз був лубенським осавулом і володів такими маєтностями: у Скоробагатьках – 19 дворів, у Юсківцях – 34 двори і в хуторі Сенчанської сотні – 8 дворів «підданих». Одержані від батька маєтності Слюз примножив одруженням із донькою чигриндубровського сотника Івана Булюбаша, який у придане за донькою дав хутір, згодом названий слобідкою Слюзівкою, або Кринкою (Чигриндубровська сотня), до якої було приєднано земель сусіднього села Шушвалівки «у довжину на п’ять верст, а в ширину – на чотири версти». У Семена Слюза було три сини: Федір, Семен і Василь.
Från mor-och farföräldrar till barnbarn
äktenskap: ♀ Пелагея (Параска) Семеновна Слюз (Билецкая-Носенко)
militär: < 1733, [[бунчуковий товариш]]
militär: 1738 - 1761, Прилуцький [[полковий осавул]]
död: 1761
militär: 1761, абшитований [[полковий суддя]]
äktenskap: ♀ Параска (Параскева) Никифорівна Білецька-Носенко (Нельговська)
militär: 1759 - 1761, [[сотник]] 1-й Лохвицкой сотни Лубенского полку
militär: 1762 - 1769, [[сотник]] 1-й Лохвицкой сотни Лубенского полку
militär: 1786, абшитованый [[полковой есаул]]